Статьи

Всього три секунди...

   Авіамоделісти з багатьох країн Світу на останні вихідні травня вже вкотре приїздять до України, щоб взяти участь у змаганнях на "Кубок Києва". Ці змагання є етапом Кубку Світу з авіамодельного спорту. Прихильники "малої авіації" прагнуть у ці дні обов'язково відвідати кордодроми столичного спорткомплексу "Чайка". Адже це найбільш видовищні змагання у київському авіамодельному сезоні.

   Урочисте відкриття відбулося вранці 27-го травня. Пролунав Гімн України, піднято Державний Прапор України та прапор Міжнародної авіаційної федерації (FAI), і почалися старти.

   Понад сто п'ятдесят учасників та понад п'ятдесят суддів прибули до Києва з чотирнадцяти країн Земної Кулі. У змаганнях було представлено кордові моделі таких класів, як швидкісні, пілотажні, гоночні і, звичайно ж, повітряного бою.

   18 учасників з України, Росії, Білорусі та Словаччини змагалися у класі швидкісних моделей. Швидкісні старти цікаві тим, що спортсмену необхідно пролетіти лише 9 кіл - "базу", але з максимальною швидкістю. Довжина дистанції складає рівно кілометр. Під час її проходження вимірюється швидкість моделі. Навколо кордодрому "швидкісників" завжди багато глядачів. Цікаво стежити, як ледве помітні оку, незвичайної асиметричної форми літачки зі скаженою швидкістю літають по колу. В цьому класі третім став Калінін Андрій з Росії. Осовик Олександр з України посів друге місце. Ну, а найшвидшим виявився українець Боговиченко Сергій, чия модель розвинула максимальну швидкість - 280,3 км/год. Серед шести юніорів в цьому класі третє місце отримав Черко Олександр з Білорусі. З невеликим відривом за ним прямує росіянин Турин Леонід. А переможцем серед юнацтва став Михайлик Вадим з України. Його модель розвинула швидкість 258 км/год.

   Гарними та елегантними є старти пілотажних моделей. 29 спортсменів з України, Росії та Білорусі змагалися за перше місце. Для того, щоб отримати максимальний бал в цьому класі, спортсмену необхідно виконати у повітрі пілотажний комплекс з вісімнадцяти фігур. Від якості їх послідовного виконання залежить кількість балів, отриманих за тур. Але, при спостереженні за першою ж фігурою, серця глядачів тривожно завмирають. Адже модель з горизонтального польоту швидким маневром переводиться у вертикаль, проходить через зеніт та стрімко летить перпендикулярно до землі. І на висоті лише півтора метри вона виходить у горизонтальний політ "на спині". Чергове вдале виконання - і глядачі зітхають з полегшенням. Усі спортсмени чудово показали себе, та, нажаль, призових місць лише три. Різниця між призерами складає всього декілька балів. Це дуже мало, адже за тур можна отримати понад тисячу балів.

   Третій результат показав росіянин Страхов Володимир. Друге та перше місця розділили між собою брати Яценки - Андрій та Юрій з України. Дев'ять юніорів виступили в цьому класі. Серед них Бондарчук Євген з України - третій, а Соколов Олександр і Копцов Максим з Росії посіли відповідно друге і перше місця.

   А от для перегляду фінальної гонки були призупинені навіть бої. Адже це - одне з найцікавіших видовищ змагань. Моделі учасників фіналу повинні пролетіти дистанцію у двадцять кілометрів. Об'єм паливної системи лише п'ять кубічних сантиметрів, тому пілоти вимушені приземляти моделі для заправки пальним. І тут все залежить від другого члена екіпажу - механіка. Механік повинен піймати модель, що швидко котиться по смузі кордодрому з вимкненими двигуном, заправити її пальним, завести двигун та випустити модель у черговий відрізок гонки. Досвідчені механіки витрачають на це лише три секунди.

   Команди з України, Росії, Білорусі та Угорщини змагалися у цьому класі. З сімнадцяти екіпажів "дорослого заліку" бронзовими призерами стали брати Гуменні Петро та Сергій з України. Росіяни Шабашов Юрій та Іванов Володимир посіли друге місце. А українці Крамаренко Валерій та Чайка Юрій, рекордсмени Світу, вже вкотре піднялися на найвищу сходинку п'єдесталу. Екіпаж юніорів Мішугін Артур та Барабанов Олексій з Росії посіли третє місце. Наші земляки, Савченко Ігор та Дробатов Роман, вибороли у фіналі друге місце. Ну, а росіяни Жуляєв Едуард та Єгоров Артем серед юніорів показали кращий результат в цьому класі та стали першими.

   Але традиційно найбільш видовищним був повітряний бій. 46 пілотів з Білорусі, Вірменії, Молдови, Росії, Латвії, США, Нової Зеландії, Італії, Португалії та України прийняли участь у боротьбі за головний приз у бою.

   Що казати! Аж 132 бої було проведено для того, щоб визначити кращих із кращих. Авжеж так, бо у змаганнях такого рівня початківці не виступають. Справжньою "зіркою" повітряного двобою проявив себе у цьому турнірі одинадцятирічний українець Олександр Покорський. В перший день змагань, в бою між ним та Олександром Науменком, було призначено вісім перельотів. І це майже без перерв! Натягнення бійцівських кордів настільки велике, що сталеві троси при зіткненнях рвуться мов павутиння. Додайте до цього величезну нервову напругу. Навіть один "соковитий" бій може виснажити спортсмена. А вісім поспіль? Але юний боєць , не звертаючи уваги на біль та втому, продовжував боротися і, в результаті безкомпромісної боротьби, одержав перемогу. Та, пробудь модель спортсмена Науменка у повітрі довше на три секунди, суддям довелося б назначати черговий переліт.

   А справжньою "перлиною" змагань став перший бій другого дня змагань. І знову Покорський! Цього разу його суперником був Станіслав Кулачкін, який до речі, став срібним призером серед дорослих спортсменів. Не солодко довелося обом! На перших секундах Покорський відрубав супернику половину стрічки. Швидкий бій "на вертикалях" не припинявся ні на мить. Серія карколомних маневрів, і Кулачкін робить два відруби. Але в нього ще лишилася половина стрічки, тому він переходить до щільної оборони. Та юніор своїми маневрами змусив суперника до падіння. Спортсмени, в приступі азарту, не помічали, що за боєм спостерігають судді та спортсмени всіх класів моделей. Швидкий зліт на запасній моделі і бій триває. А от і Покорський не розрахував маневр і "піймав землю". Декілька секунд і механіки випускають в небо запасну модель. Знову бій! Красива атака, і зрубану стрічку відносить вітер. Є перевага! Та різниця всього у два очки. Правила вимагають понад п'ять - назначено переліт. Щойно заглохли мотори - кордодром здригнувся від оплесків. Це глядачі дякували спортсменам за чудовий бій. Нервова напруга і втома нагадали про себе наприкінці туру, під час перельоту - поразка. Але це не охолодило наснаги бійця. Навіть навпаки! Уже в наступному турі він показав, що не засмучується і йде далі. Після такого важкого бою хлопцю вистачило п'ятнадцяти хвилин, щоб прийти до норми та виграти наступний бій. Таким і повинен бути справжній повітряний ас!

   А місця розподілилися наступним чином. Українець Ювенко Василь став бронзовим призером. Кулачкін Станіслав, гість з Молдови, в фіналі поступився першим місцем Прокоф'єву Олександру з Латвії. У юніорському заліку Дементьєва Наталія з Молдови - бронзовий призер. Срібло - Олександр Покорський. А чемпіоном став чотирнадцятирічний чемпіон Європи серед юніорів - Павло Садомов з України.

   Можна сміло відзначити, що Кубок Києва-2006 вдався на славу!

Марина Постриган
Фото автора